Незабутні рядки історії

Щороку шкільні алеї, устелені золотисто-багряним листям, сповнюються дитячим гомоном біля одного з найстаріших навчальних закладів міста –  Конотопської спеціалізованої школи № 12. Уже  75 років  вона радо зустрічає своїх вихованців. А стіни пам’ятають той знаменний  час…

А  1934 здається таким далеким-далеким… Конотоп ріс, розбудовувався. Серед інших приміщень у тому ж році почалося будівництво середньої школи № 8/29. Вона й досі функціонує,   проте вже під № 12.

Будівництво не могло обійтися без активної участі батьків майбутніх учнів. Перший корпус двоповерхового приміщення школи № 8/29 було здано в експлуатацію 26 квітня 1936 року. Це стало визначною подією в громадському житті міста.

Для юних же конотопчан настав щасливий у житті день, коли   1 вересня 1936 року в новому закладі розпочався перший навчальний рік. Світлі просторі кімнати наповнилися дзвінкими веселими голосами дітлахів. У тодішній неповній середній школі (семирічці) у 5-7 класах  нараховувалося 337 школярів,  а в 1- 4 класах почав опановувати ази науки – 381 учень.

          Першим директором школи було призначено Панкова Миколу Івановича. Педагогічний колектив складався з 35 учителів із середньою та вищою освітою. У 1938 – 1939 навчальному році школа стала середньою українською під   № 40. Цього ж року відбувся перший випуск десятикласників – юнаків і дівчат,  які здобули середню освіту.

1939 року школу очолив Каленик Костянтин Устимович, який  на цій посаді пропрацював до початку Великої Вітчизняної війни.

Під час окупації гітлерівцями, з 1941 року, у приміщені школи діяв німецький  військовий  шпиталь.   А  з  6  вересня  1943,  коли радянськими військами Конотоп було визволено від фашистів,  у цьому ж приміщенні влаштували шпиталь уже для наших солдатів  і офіцерів.

З 1943 року було введено окреме навчання для юнаків та дівчат. Саме  тоді й почала діяти чоловіча середня школа.

Посаду директора обійняв  Хондошко Терентій Миколайович.  Він був мудрою людиною, прекрасним керівником і тонким психологом, уміло організував роботу з класними керівниками, батьківським комітетом, шефами школи – залізничниками.

10 вересня 1951 року – особлива дата в житті навчального закладу: того пам’ятного дня на урочистій лінійці школі  присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу Олега Кошового.

Своє покликання знайшов у школі Панченко Іван Ілліч. З 1965 по 1977 роки директором школи працював, який мав звання Заслужений учитель УРСР, а також був нагороджений значком   «Відмінник народної освіти УРСР».

Панченко І.І. у місті був відомим  експериментатором. Про нього часто писали в місцевій та обласній газетах як про  людину, яка впроваджувала все нове, що тільки з’являлося в педагогіці.

Старе приміщення стало тіснуватим, тож у  1974-1975 році будівники ПМК – 75 здали   новий  корпус  школи,   де  зараз знаходяться початкові класи, спортивна та читацька зали, їдальня.

З 1977 року директором школи була призначена Янко Галина Миколаївна. Педагогічну діяльність Янко Г.М. розпочала як учитель початкових класів, згодом викладала російську мову та літературу, потім працювала завучем, а з 1977 по 1982 рік – директором школи № 12.

З 5 листопада 1982 по 1995 роки директором школи працював Махно Анатолій Іванович. За віком і за стажем – людина молода, але ніхто не  заперечить  того, що воістину іскра Божа палахкотіла в серці учителя математики й адміністратора школи №12. Талановитий педагог за віддану роботу на освітянській ниві нагороджений  значком “Відмінник освіти УРСР”, грамотою Міністерства освіти УРСР.

Анатолій Іванович багато зусиль доклав до того, аби  1994 року на базі школи № 12 рішенням виконкому Конотопської міської ради було відкрито Конотопський ліцей № 2 фізико-математичного профілю, який згодом став багатопрофільним.

Махно А. І. першим з директорів шкіл міста Конотопа вирішив питання про виплату стипендій відмінникам навчання та призерам олімпіад.

З 1995 року педагогічний колектив ліцею та школи очолив енергійний молодий учитель фізики Гричановський  Анатолій Миколайович. Відтоді  на базі навчального закладу,  наряду з класами поглибленого вивчення математики, фізики та англійської мови, були відкриті класи з поглибленим вивченням, економіки, правознавства, спортивного профілю, хімії, біології.  У 1995 році навчальний заклад став структурним підрозділом Сумського державного університету на правах факультету довузівської  підготовки.

Уся робота педагогів направлена на створення комфортних умов для навчання,  на покращання роботи з дітьми. Вони ж не перестають радувати наставників  своїми успіхами.  Команди юних біологів, фізиків стали призерами обласних турнірів, команда біологів посіла друге місце на Республіканському турнірі в 2004 році. Ці успіхи стали можливими завдяки творчій роботі вчителів.

За 10 років ліцей закінчили 551 учень, вони поповнили лави студентів вузів. Серед них 56 медалістів, один призер Соросівської олімпіади, 122 учні отримали відмінні атестати, 97 нагороджені похвальними грамотами «За особливі успіхи у вивченні окремих предметів».

У 2004 р. ліцей та загальноосвітня школа об’єднано в один навчальний заклад  – спеціалізовану   школу № 12.  На той час у ній  навчалося 855 учнів. Школа продовжує забезпечувати високий рівень викладання математики, фізики, англійської, німецької, української  мови та національної літератури, правознавства, історії, географії. Велику увагу приділяють педагоги роботі з обдарованими дітьми, направляючи свою діяльність на розвиток їхніх інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей, комунікативну, кооперативну та інформаційну компетентність, на формування в школярів активної життєвої позиції. У школі працюють гуртки, спортивні секції, літературно-мистецька  вітальня.

Про високий рівень викладання в школі свідчить і той факт, що багато випускників нашої школи стали вченими. Це Хільчевський В.В., професор кафедри лазерної технології КПІ; Захарова В.Т, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри російської літератури  Нижегородського гуманітарного університету; Конзьолка М. після закінчення аерокосмічного факультету в МДУ довгий час працював у Космічному містечку в Щолково;  Салтиков П. А. –  доктор природничих наук; Надточій С. М. – кандидат біологічних наук, працює науковим співробітником Київського інституту ім. Богомольця; Руденко О.О. після закінчення Київського університету ім. Т. Шевченка навчається  в аспірантурі; Бабак Б.М. – кандидат філологічних наук, працює  викладачем у Національній академії  Служби безпеки України.

Безумовно, усе починається зі школи:  перші літери і слова, перші математичні приклади і задачі, а далі фізичні формули й хімічні реакції, перші перемоги й нагороди… А за всім цим стоїть УЧИТЕЛЬ. Талановитий, мудрий, терпеливий.  Ми пишаємося тим, що в нашій школі працювали педагоги, які всі знання, тепло своєї душі віддавали вихованцям.

Багато звершень попереду. Щоб їх осягнути, потрібно докласти багато зусиль, але праці педагогічний колектив не боїться. Учителі планують, мріють, прагнуть втілити задуми в життя, віддати знання дітям, котрі щороку 1 вересня переступають поріг школи. Педагоги зі щемом у душі прощатимуться з тими, хто після випускного балу йтиме у доросле життя, складатиме іспити не лише у вузи, а й на гідне звання – ЛЮДИНА.